27 Травня, 2022

Блогерка: Штаб Навального опублікував карту Росії з нашим Кримом у своєму складі. Мало того, що він НЕ помилково це зробив – вони там відмовилися цей факт виправляти.

Штаб Навального опублікував карту Росії з нашим Кримом у своєму складі. Мало того, що він НЕ помилково це зробив – вони там відмовилися цей факт виправляти.

Тобто йдіть ви лісом, російські “опозиціонери”, нікому з нас взагалі не варто дивитись в сторону Росії та думати, що “получится у укрАинцев – получится у россиян”. Нам не вигідно, щоб там щось колись “получилось”. Бо або ми їх – або вони нас. Готувати захоплення Криму з 2008 року (здається, Турчинов це сказав) – і посилати “Собчаків” на наш Майдан в 2014-му – та ну їх під три чорти.

Я у приватній розмові друзям якось сказала: я не сприймаю громадян Російської Федерації як таких, поряд з якими я буду знаходитись і відчувати себе спокійно та безпечно. Вже ніколи, бо це підсвідомо. Хтось з них в колишньому росіянин – образилися, але ж ви розумієте, що я маю на увазі? Яку “категорію”?

Взагалі у мене багато прикладів наших, місцевих – але мають сестру, яка вийшла заміж та поїхала до мордору, і все… Боже, які вони нестабільні! “Шалтай-Болтай” – їм у вуха вклади будь-які помиї, повірять. Було б чудово, якщо б те саме “велике переселення народів”, започатковане Сталіним, сталося в зворотньому напрямку. Коли туди їдуть наші “звьозды” – я завжди кажу, що то не наші, то ваші, до вас їх тягне.

Навальні, не навальні, а коли в одному з відео Навального запитали про вивід російської армії з окупованих частин Грузії – він з’їхав з теми, неодноразово. Бо ніхто не збирається виводити збройні сили. Бо є якась примарна “велич”, яка розсипається без окупації сусідніх країн.

Доречі, дякувати Денису Казанському за одну з тем – росіяни нашу молодь “провтикали”, тобто вони її втратили. Давайте порівняємо масовість заходів у “опзж” і того ж Стерненка, яким би одіозним він не був. У того ж Порошенка. Стадіон згадайте, яке співвідношення було навіть в цьому випадку, з Зелєю. Наша молодь втрачена для Росії, і навіть не думаю, що треба судити по кільком випадкам якихось блогерів, що вибирають Росію. Чи барменів, для яких “Днєпр всєгда был русским”. То випадки просто такі, які висвічують у змі, тому здається, що у нас якісь такі проблеми з щирою любов’ю до Росії. Думаю, ніхто так не порахує співвідношення, але ж масовість різних мітингів – це як маркер. Всім не заплатили, у багатьох є ідея.

Я тільки що чула в котрий раз українську мову в Харкові. Вчора наговорилася по замовленням з представниками інтернет магазинів – українською. Супермакети – українською. Служби доставки – українською. На вулиці перехожі, молоді люди – українською. Думаю – де ж ви були раніше? Де ж МИ були раніше? Ось зараз пишеться українською без гугл-перекладу, все частіше думаю українською, діти в мене влучніше добирають слова українською, це ще й до того, що ми тут “никогда не были русскими”.
Ось це – точно.

Бажаю, щоб у Росії ніколи нічого не вийшло. Валиться з рук – хай валиться. Горить – хай горить. Руйнується – на здоров’я. Навальні, не навальні – не доросли ще до нас, щоб щось там зрушило з місця в сторону демократії та чистої совісті.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від позиції автора. Редакція сайту не відповідає за достовірність таких матеріалів, а сайт виконує виключно роль носія. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.