Під час загострення обстановки на кордонах кожен себе проявив по-своєму.
Одна дружня нам країна, направила в одну з наших військових частин в зону бойових дій декількох своїх військовослужбовців-спостерігачів, з метою оцінки можливих дій противника.
І ось іноземні спостерігачі виїхали з нашими бійцями на полігон поблизу лінії фронту, наші проводили бойові стрільби у складі підрозділу. І тут спостерігачі підходять і запитують командира: “Могли б ми також разом з вами потренуватися?” “Ми відпрацьовуємо бій в обороні, на випадок, якщо завтра сюди підуть російські танки. А що ви будете робити, якщо завтра ми вступимо в бій?”- спитав у них командир підрозділу ЗСУ.
Відповідь була такою, що запам’ятається: “Ми будемо в вашому розпорядженні, сер”.
Треба відзначити, що рівень взаємодії з нашими західними союзниками в результаті останнього загострення з РФ помітно виріс. Щороку війна переконує світ в нашій рішучості боротися до кінця. І ця готовність змінює оцінку нашої країни, нашого майбутнього, викликає співчуття і сприяння.
Війна і захист своєї країни-це і є суб’єктність, це і є проекція незалежності на реальне життя. Це цінність, яка згуртовує всіх нас навколо ідеї опору, і згуртовує інших людей, які поважають нашу боротьбу.
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від позиції автора. Редакція сайту не відповідає за достовірність таких матеріалів, а сайт виконує виключно роль носія. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
