25 Червня, 2022

Я рідко роблю прогнози, але вони завжди виповнюються. Так ось, перелом на фронті буде цього літа, а до листопада відбудеться розгром російської армії. Але війна не закінчиться так…

Напевно, це один з моїх головних текстів останнім часом. І це текст не політика, а аналітика солдата та громадянина. Прочитайте його до кінця.

Не дуже коротко, але по суті. Що для нас зараз головне? Головне – щоб після того, як ми накопичимо західне важке озброєння, у нас були сили, якими ми зможемо наступати і гнати окупантів з нашої землі. А ще для нас важливо зберегти людей, а не утримати за будь-яку ціну населений пункт. Але я хочу, щоб ви пам’ятали головне, як втратили населений пункт – так і повернемо. Доведено на цій війні неодноразово. На війні завжди треба робити важкий вибір, яке рішення прийняти – раціональне чи емоційне. Якщо потрібно зробити крок назад, щоб зробити два кроки вперед і завдати удару, то я розумію навіщо це робиться.

Так, ми втратили Світлодарськ, а трохи раніше Попасну. По-перше, зі Світлодарська наші війська вийшли, щоб не потрапити в оточення, а з Попасної довелося піти, бо окупанти артилерією стерли місто з лиця землі. На жаль, але там уже не було чого утримувати. Треба робити вибір – відводити війська чи утримувати позицію. Але утримання в цьому випадку нічого стратегічно не вирішувало, а свої сили ми втратили б. Основне завдання сьогодні – стримувати просування ворога до накопичення нашими силами кулака з важкої західної техніки. А вона йде до нас. Нехай повільно, через логістичні проблеми, але йде з усього світу.

Ситуація зараз є вкрай складною, але командування збройних сил України попереджало нас, що найближчі тижні будуть вкрай складними та важкими. Тяжкими вони будуть насамперед через подібні новини, як зараз. Так, я розумію, що морально це важко. Але й так не завжди буде. Повірте, моїм побратимам під вогнем ще важче, але ми не плануємо відступати чи здаватися. Ми тримаємо наші позиції та діємо згідно з наказами командування. Скажуть відійти на наступну лінію оборони, і ми відійдемо. Дадуть наказ наступати, і ми підемо вперед. Наразі наказ тримати позицію. І наші воїни тримають її, вгризаючись у землю і не пропускаючи ворога. Тому що ми віримо у наших командирів на всіх рівнях – від командира взводу та роти до комбата та Генштабу України. Без такої довіри не буде перемоги над ворогом. А ми всі живемо цією Перемогою і знаємо, за що воюємо. Під ударом сьогодні Лиман, Сєверодонецьк, Лисичанськ, Авдіївка. Але це все розуміють. І повірте, що рішення прийматимуться виходячи з головного завдання – стримати ворога та не втратити своїх боєздатних сил. Довіряйте військовим. Вони точно не вороги України.

Головне, що я хочу сказати – не треба панікувати, опускати руки та втрачати віру в наші сили. Це не лише безглуздо, а й необґрунтовано. У ворога немає стратегічного перелому на свою користь, а є лише локальні поступи на кількох ділянках фронту. Але для нас сьогодні важливіше зайняти більш зручні позиції для оборони та не допустити попадання наших військ до оточення. А головне завдання – це зменшення ризиків для втрати особового складу. Тому що у нас попереду велика контратака.

Зверніть увагу, що Кремль кинув усі сили та резерви, як людські, так і технічні, але знову не зміг досягти загального чи локального бліцкригу. І це при тому, що у ворога значно більше техніки та живої сили. Але ворог сьогодні спалює свої сили та техніку у великих кількостях для того, щоб здобути хоч якусь невелику перемогу, яку кремлівські пропагандони спробують роздмухати до великої. Київ вони вже за три дні взяли? Тут та сама історія. А перемоги у росіян сьогодні піррові. М’ясом завалюють.

А зараз треба зібратися, не падати духом і підтримувати наших воїнів словом та ділом. Не сійте зраду, а вірте в ЗСУ та в Залужного. Ми вже багаторазово довели, що ми кращі за “другу армію світу”, яка вже відгрібала навіть від гостомельського ТРО. Буде перелом. Буде початок активного контрнаступу. І це знають у російському Генштабі. Вони не ідіоти. Саме тому рашисти намагаються зламати насамперед наш моральний дух і посіяти у наших душах сумніви. Хрін їм! Ми розуміємо, що це війна і тут не буває перемоги без поразок. Важливо, за ким буде останнє слово. А воно буде за нами. Тому що у нас величезна мотивація, а з нами весь цивілізований світ, його допомога та військово-фінансовий потенціал. І ми переможемо.

Я рідко роблю прогнози, але вони завжди виповнюються. Тому що я роблю їх на підставі аналітики та після ознайомлення з даними, а не для того, щоб когось заспокоїти чи необґрунтовано обнадіяти. Так ось, перелом на фронті буде цього літа, а до листопада відбудеться розгром російської армії. Але війна не закінчиться так швидко. А ось перемоги у ворогів скоро закінчаться. І наш ворог це розуміє. Ось і ви зберіться, не розкидайте і вірте в наші сили!

PS Раніше я попереджав, що якщо постійно дивитися і слухати заспокійливу хрень від різних “позитивних голів” Банкової, то це погано закінчиться для тих, хто дивиться, коли реальність увірветься в рожеві соплі заспокійливих віщунів. Так зараз і сталося. А все тому, що не треба було через різних нарцисів згодовувати українцям брехливі надії, озвучені важким голосом. Тепер бачимо результат. Тепла ванна, яка багатьох розслабила та заспокоїла, виявилася пасткою ілюзій. Не піддавайтеся брехливим сподіванням і не займайтеся самообманом. Буде тяжко, боляче і непросто. У фіналі буде наша перемога. Але ми всі заплатимо за неї страшну ціну із життів наших побратимів, рідних, близьких, друзів, знайомих. І не всі ми побачимо нашу перемогу. Але заради Перемоги та заради права наших дітей жити у незалежній, європейській, демократичній, правовій, у свободі та єдиній Україні ми і воюємо! Це – наш вибір. Ми переможемо. Це я знаю точно!

Борислав Береза

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від позиції автора. Сайт виконує виключно роль носія. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.